COCAIN Колумбийский КОКАИН Колумбийский Озёрск

ПСИХОТРОПНЫЙ СТРАШНЫЙ РАССКАЗ О МОЕЙ ПРИКЛЮЧЕНИЕ С КОКАИНОМ И БЕСКОНЕЧНЫМ ПОГРУЖЕНИИ В НАРКОМАНИЮ!

Проперло, чуваки, и проперло на все сто! Я рэпер, но не обычный, а наркоманский. Я брожу по улицам города, ищу курьера, чтоб закладки мне этой кайфовой субстанции доставил. Ведь только наркота делает мое искусство настоящим, да таким, что панимайте, отрубает мозг с первых нот моего трека!

Однажды, мой опийчик, который и как кидала работает, подсунул мне новую шняжку. Красивая и белоснежная, словно облачко поники, только намного сильнее. Она пропалывает мозги, делает меня призраком в теле, и я не мог устоять перед этим искушением. Так я и купил свою первую долю кокаина.

Началось все с небольшой порции, я чувствовал себя королем улицы, ведь у меня была настоящая мощь в руках, или, скорее, в ноздрях. Но с каждым днем становилось все хуже. Кокс проникал в каждую клеточку моего тела, захватывая все больше и больше контроля надо мной.

Зависимость, мэн, это как петля на шее, постепенно сжимающаяся и не отпускающая. Я часто встречал своего курьера, этого кидалу, который делает закладки и продает мне опасные химикаты. Он стал моим дьявольским проводником в мир наркоты, но мне уже было всё равно.

Каждый день я купался в этой магии. Мой дом превратился в настоящий храм жестоких халлюцинаций, где реальность смешалась с мечтами и кошмарами. Я встречался с тенью себя же, становился бесчувственным. Моя жизнь превратилась в непрерывное существование в мире одержимости и собственных иллюзий.

Каждый раз, когда я брал этот проклятый порошок, я знал, что утрачиваю частичку себя. Ушли мои амбиции, лица близких и краски окружающего мира. Вместо этого, я попал в водоворот безумия и адской зависимости. Это было неистово, но и невероятно опасно. Это была песня без конца, у которой только одно слово в припеве – "наркота". Я стал существо с маковой соломой в носу, и я не знал, как избавиться от этой адской цепи.

Затем, однажды, я попал в руки полиции. Они отобрали у меня последнюю порцию кокаина и выгнали на улицу. Я остался без своего опийчика, без своего упоения. И хотя мои друзья сказали мне, что это лучше для меня, я чувствовал себя сломленным и пустым. Я сожрал себя частями, стал маленьким клочком того, кто был раньше. Кажется, что я выпал из этого мира, побродил по сумеркам и вернулся назад, но уже не цельным.

Когда я смотрю назад на это безумие, я понимаю, что мои рифмы, которые создавали иллюзию свободы, оказались моими собственными оковами. Я смотрел наркоманию в глаза, и она отравляла мне кровь, душу и мою музыку. Больше нет никаких хитов, только моя потерянная битва с самим собой.

И вот я здесь, оставшийся с лишь одним рифмой в голове и с распятой душой. Я осыпан, мэн, и более не наркоманский рэпер.

Мои друзья, не делайте тех же ошибок, что и я. Не ищите счастья в порошках и таблетках. Настоящая жизнь не находится в обманчивых галлюцинациях, а в наших сердцах и деяниях. Так что отбросьте этот опий и ищите настоящие эйфории в здоровых отношениях и реальных достижениях!

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.